Оформлення джерел Фахові видання
В

Вимоги до оформлення дисертації

Виконання та захист дисертаційних досліджень в Україні регулюються державою. Це стосується як процедур присудження наукового ступеня, так і вимог до структури, змісту та технічного оформлення дисертаційної роботи.

Одним із ключових нормативних актів у цій сфері є наказ Міністерство освіти і науки України № 40 від 12 січня 2017 року «Про затвердження Вимог до оформлення дисертації». 

Саме цей нормативний акт визначає основні правила підготовки тексту, оформлення структурних елементів, списку використаних джерел, додатків та інших складових наукової роботи.

 

Структурні елементи

Дисертація повинна мати такі основні структурні елементи:

  • титульний аркуш;
  • анотація;
  • зміст;
  • перелік умовних позначень (за необхідності);
  • основна частина;
  • список використаних джерел;
  • додатки.

 

Титульний аркуш

Вимоги до оформлення титульного аркуша визначені у Додатку 1 до наказу Міністерство освіти і науки України № 40 від 12.01.2017.

Згідно з вимогами, у верхній частині титульного аркуша зазначають найменування закладу вищої освіти або наукової установи, де здійснювалася підготовка здобувача, а також органу, до сфери управління якого належить відповідний заклад. Нижче вказують установу, у спеціалізованій вченій раді якої проводився захист дисертації.

Обов’язковим елементом є напис «Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису». 

Після цього зазначають прізвище, ім’я та по батькові здобувача, індекс УДК, а також, за необхідності, гриф секретності та напис «Прим. № ___».

У центральній частині сторінки розміщується назва роботи великими літерами – «ДИСЕРТАЦІЯ», а нижче – повна назва дисертаційного дослідження. Також обов’язково зазначають шифр і назву спеціальності та галузь знань, за якими виконується наукова робота.

Окремим рядком вказують: «Подається на здобуття ступеня доктора філософії».

Важливим елементом титульного аркуша є підтвердження авторства результатів дослідження. У тексті зазначається:

Дисертація містить результати власних досліджень. Використання ідей, результатів і текстів інших авторів мають посилання на відповідне джерело

Після цього ставиться підпис здобувача із зазначенням ініціалів та прізвища.

Наприкінці титульного аркуша вказують інформацію про наукового керівника або консультанта: прізвище, ім’я, по батькові, науковий ступінь та вчене звання. У нижній частині сторінки зазначають місто та рік виконання роботи.

Анотація

Анотація виконує інформаційну функцію та дає стислу характеристику змісту наукового дослідження, його актуальності, наукової новизни, основних результатів і практичного значення.

Анотація подається українською та англійською мовами. допускається подання анотації також третьою мовою, якщо вона пов’язана з предметом дослідження або специфікою наукової роботи. 

Згідно з вимогами, в анотації обов’язково зазначаються прізвище та ініціали здобувача, назва дисертації, вид дисертації та науковий ступінь, на який претендує автор. Також необхідно вказати шифр і назву спеціальності, найменування закладу вищої освіти або наукової установи, де здійснювалася підготовка здобувача, а також установу, у спеціалізованій вченій раді якої відбудеться захист дисертації. Наприкінці зазначають місто та рік.

Обсяг анотації повинен становити від 0,2 до 0,3 авторського аркуша. (приблизно 8–12 тисяч символів із пробілами)

Наприкінці анотації обов’язково подають ключові слова відповідною мовою. Їх основне завдання – відобразити зміст і тематику дисертаційного дослідження та забезпечити можливість тематичного пошуку роботи у наукових базах і каталогах. 

Кількість ключових слів має становити від п’яти до п’ятнадцяти. Їх подають у називному відмінку та друкують у рядок через кому.

Після ключових слів розміщується список наукових публікацій здобувача за темою дисертації. У ньому зазначають праці, в яких опубліковані основні наукові результати дослідження, матеріали апробації результатів дисертації, а також додаткові наукові публікації, що відображають окремі аспекти виконаної роботи.

Зміст

Зміст виконує навігаційну функцію та дозволяє швидко орієнтуватися у структурі наукової роботи. зміст повинен містити назви всіх структурних елементів дисертації, а також заголовки й підзаголовки (за їх наявності) із зазначенням нумерації та номерів початкових сторінок. 

Туди включають:вступ, назви всіх розділів, підрозділи, пункти та підпункти (якщо вони є), висновки, список джерел, додатки. І навпроти кожного елемента ставиться сторінка, з якої він починається.

 

Перелік умовних скорочень

Цей розділ є не обов’язковим, проте якщо у дисертації є значна кількість спеціальних скорочень, умовних позначень, символів або одиниць вимірювання Наказ передбачає можливість оформлення їх у вигляді окремого переліку. Такий список подається за необхідності та допомагає полегшити сприйняття наукового тексту, особливо у роботах з великою кількістю спеціалізованої термінології. 

У переліку зазвичай наводять скорочення, абревіатури, умовні позначення та символи, які систематично використовуються в тексті дисертації. При цьому навіть за наявності окремого списку автор повинен додатково пояснити відповідне скорочення або позначення безпосередньо у тексті під час першого згадування.

Вимоги також визначають, що скорочення, символи чи позначення, які повторюються у роботі не більше двох разів, до окремого переліку не включаються.

 

Основна частина

Основна частина дисертації має містити:

  • вступ;
  • розділи дисертації;
  • висновки.

 

Вступ

Вступ є обов’язковою структурною частиною дисертації, у якій подається узагальнена характеристика наукового дослідження та обґрунтовуються його основні положення. У вступі мають бути висвітлені такі пункти:

  • Обгрунтування вибору теми дослідження – подається короткий критичний аналіз сучасних наукових досліджень і пояснюється актуальність обраної проблеми.
  • Мета і завдання дослідження – формулюється загальна мета роботи та конкретні завдання відповідно до об’єкта і предмета дослідження.
  • Методи дослідження – зазначаються використані наукові методи та коротко пояснюється, які саме аспекти ними досліджувалися.
  • Наукова новизна отриманих результатів – стисло подаються основні нові наукові положення та їх відмінність від уже відомих результатів.
  • Особистий внесок здобувача – визначається конкретна участь автора у випадку спільних публікацій або розробок.
  • Апробація матеріалів дисертації – вказуються основні наукові заходи, де були представлені результати дослідження.
  • Структура та обсяг дисертації – коротко описується побудова роботи та її загальний обсяг.
  • Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами, грантами – зазначається участь дослідження у наукових програмах або проєктах із відповідними реєстраційними даними. (за наявності)
  • Практичне значення отриманих результатів -наводяться відомості про можливе або вже наявне застосування результатів дослідження на практиці. (за наявності)

 

Розділи дисертації

У розділах дисертації викладається повний і вичерпний зміст власних наукових досліджень здобувача, із обов’язковим посиланням на всі його наукові праці, зазначені в анотації, які також мають бути включені до списку використаних джерел. У випадках використання результатів, ідей чи матеріалів інших авторів у тексті дисертації обов’язково наводяться відповідні посилання, а цитування фрагментів опублікованих праць допускається лише за умови зазначення джерела.

Структурно розділи дисертації можуть поділятися на підрозділи, пункти та підпункти, при цьому нумерація здійснюється арабськими цифрами.

Окремо регламентується оформлення формул і рисунків: при їх нумерації обов’язково зазначають номер розділу і порядковий номер елемента, розділені крапкою. Формули подаються по центру нового рядка з нумерацією у дужках праворуч, а назви та номери рисунків розміщуються під зображенням або праворуч.

 

Висновки

У висновках дисертації коротко підсумовують найважливіші наукові та практичні результати роботи. Також зазначають, які наукові проблеми можна розв’язувати за допомогою отриманих результатів і в якому напрямі можна продовжити дослідження.

Якщо результати мають практичне значення, у висновках вказують, де і як їх можна використовувати. Якщо результати вже впроваджені, зазначають організації, які це зробили, а підтвердження можуть додаватися у вигляді документів у додатках.

 

Список використаних джерел 

Список використаних джерел у дисертації здобувач формує самостійно, обираючи один із допустимих способів: у порядку появи посилань у тексті, в алфавітному порядку або за хронологією. За потреби його також можна подавати частинами – наприкінці кожного розділу.

Оформлення бібліографічного опису здійснюється відповідно до вимог Національного стандарту України ДСТУ 8302:2015 «Інформація та документація. Бібліографічне посилання», або із застосуванням одного з міжнародних стилів цитування, зокрема:

  • MLA (Modern Language Association) style
  • APA (American Psychological Association) style
  • Chicago/Turabianstyle
  • Harvard style
  • ACS (American Chemical Society) style
  • AIP (American Institute of Physics) style
  • IEEE (Institute of Electrical and Electronics Engineers) style
  • Vancouver style
  • OSCOLA
  • APS (American Physics Society) style
  • Springer MathPhys Style

Якщо вам потрібно якісно та швидко оформити список використаних джерел відповідно до вимог різних стилів цитування, ви можете скористатися сервісом автоматичного оформлення бібліографії VAK – https://vak.in.ua/ 

 

Додатки

До додатків дисертації можуть включатися допоміжні матеріали, які забезпечують повніше розуміння та підтвердження результатів дослідження. Зокрема це можуть бути проміжні формули та розрахунки, таблиці з допоміжними цифровими даними, а також протоколи й акти випробувань, впровадження результатів, розрахунки економічного ефекту та листи підтримки наукових результатів.

Також у додатках можуть подаватися інструкції, методики, описи алгоритмів, які не є основними результатами дисертації, а також описи й тексти комп’ютерних програм, розроблених у процесі виконання дослідження. За потреби додаються ілюстрації допоміжного характеру та інші матеріали, що уточнюють або доповнюють основний зміст роботи.

Обов’язковими додатками є список публікацій здобувача за темою дисертації та відомості про апробацію результатів. У цих матеріалах наводяться назви наукових заходів (конференцій, конгресів, симпозіумів, семінарів, шкіл), місце і дата їх проведення, а також форма участі здобувача.

Наукові праці автора подаються у визначеній послідовності: спочатку роботи, в яких опубліковані основні наукові результати дисертації, далі ті, що підтверджують апробацію матеріалів, і наприкінці – публікації, які додатково відображають результати дослідження.

Додатки можуть бути надані у вигляді окремого тому чи книги.

 

Технічні вимоги  

шрифт – Times New Roman

розмір шрифту – 14 рt 

міжрядковий інтервал – 1,5

аркуш – А4 (210х297 мм) 

поля –     ліве – не менше 20 – 25 мм

                 праве – не менше 10 мм

                 верхнє – не менше 20 мм

                 нижнє – не менше 20 мм 

друк – на одному або на двох (за бажанням) боках аркуша білого паперу формату А4.